Україна – шлях до незалежності

V-III сторіччя до н.е.

На теріторії сучасної України розселились племена трипільської культури.Історики називають цей час Золотим віком. Безліч легенд пов’язано з тим часом і ми не будемо переповідати вам їх, а лише нагадаємо про Дівич-гору. За повір’ям саме туди жінки, які мали народити немовля, приходили і просили у Богів благословення виносити та народити здорову дитину. Сучасні дослідники кажуть, що Дівич Гора дійсно має цілющі властивості, позитивну енергетику. Тож, якщо цікавитесь історією – завітайте вихідними.

IX-X сторіччя

Під князюванням Олега 882-912р у Києві відбулось об’єднання земель і племен східних слов’ян, а вже в 988 році князь Володимир запровадив християнство, що сприяло розбудові держави. Хрещення Русі відбувалось на р. Почайній, притоці Дніпра. На жаль річку засипали при будівництві району Оболонь. Завершення формування держави відбулось за правління Ярослава Мудрого.

XII-XIII сторіччя

Київську Русь переживає часи роздробленості, яку дослідники називають федеративною монархією. Форму правління, властиву Київській Русі часів роздробленості, визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів. В цей же час була написана Нестором літописцем “Повість минулих літ”, оригінал якого до наших часів на жаль не зберігся.

XIV-XVI сторіччя

Українські землі опиняються під владою Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Московського царства, Угорщини, Молдови та Османської імперії. Українські землі на кілька десятків років стали жертвою і внутрішніх інтриг, і зовнішних зазіхальників.

 XVI сторіччя

На початку XVІ ст. Європу наповнили дорогоцінні метали з щойно відкритих Америк. Це спричинило попит на купівлю зерна. Польські шляхтичі та магнати, могутні власники великої кількості землі, вирішили задовольнити цей попит: почали будувати фільварки — комплексні господарства, продукція яких орієнтована на продаж. Щоб витиснути максимум з фільварків, на них змусили працювати селян. Тобто їх поступово закріпачували. Незадоволені селяни тікали на територію Дикого поля. Саме в цей період з’являються перші згадки про козацтво.Спершу козаки були різношерстною юрбою, що шукала щастя в причорноморських степах. Там, у важкодоступних землях за порогами Дніпра, ніхто не міг накинути їм своєї волі.

Волелюбні ватаги приваблювали все більше людей. І в 1556 р.князем Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця відбулося заснування першої відомої Січі.

XII сторіччя

Цей вік запам’ятався українським землям національно-визвольними битвами. Волелюбний український народ не бажав миритися ні з чиїми зазіханнями на свою землю. Але у 1686 році московщина та Річ Посполита поділили між собою сфери впливу над українськими землями.

XVIIІ сторіччя

Незважаючи ні на що, українці завжди формували власну, незалежну історію. Так 16 квітня 1710 року, на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер була прийнята перша в світі Конституція, яку ми називаємо Конституція Пилипа Орлика. Загалом XVIII сторіччя запам’яталось тотальним наступом самодержавства на права України. Суть його полягала в намаганні ліквідувати українську автономію та інкорпорувати ці землі до складу російської імперії.

XIX сторіччя

У першій половині XIX ст. українська етнічна територія становила до 700 тис. км2. До складу Російської імперії входило 90% цієї території – Правобережна і Лівобережна Україна, Слобожанщина та південна (Степова) Україна, а до складу Австрійської – 10% – Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Але навіть в умовах  колонізаторських політичних режимів не зменшився творчий внесок учених України у вітчизняну та світову науку. В Україні відкриваються університети, засновані астрономічні обсерваторії та метеорологічні станції, відбувається і розвиток медичної науки.

22 січня 1918 р.

Вперше була проголошена незалежність України текстом IV Універсалу  “ однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу.”

1917-1921 рр.

Під час Української революції 1917-1921 років українці змогли відновити державу  ,але було змінено кілька разів назву і форму : Українська Народна Республіка (1917-1918), Українська Держава (Гетьманат П.Скоропадського 1918р.) ,знову УНР (доба Директорії,1918-1921),Західноукраїнська Народна Республіка (1918-1919). Україна мала свої ознаки держави : герб,військо,грошова система,територія.

1922 р.

Cтворення Української Соціалістичної Радянської Республіки . Це було вимушеною поступкою російської комуністичної влади українському національному рухові. Від 1922 р. Україна носила назву – УСРР,а від 1937- УРСР,  мала формальні ознаки держави (органи влади,кордони,символіку ) проте вона не мала найголовнішого – незалежності .

1939 р.-1941 р.

Україна стає на захист своєї свободи проти гітлерівської Німеччини.

15 березня 1939р. – проголошення незалежності Карпатської України на чолі з президентом А.Волошином .

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів проголосила Акт відновлення Української держави

1940-1980 рр.

З кожними роками зростала політична і економічна залежність України від комуністичного тоталітарного режиму . Дисиденти – це люди,  чий дух закликав  до боротьби ,досягнення мети ,без яких не можливо уявити незалежність України. Поряд з дисидентами були шістдесятники,які підняли українську літературу до світового рівня, люди ,які виступали проти системи . В усіх була одна мрія – мати власну державу.

1989 р.

Утворився Народний рух України за перебудову ,який став головною організаційною і рушійною силою у просуванні України до незалежності.

21 січня 1990 року

У річницю Злуки УНР і ЗУНР ,мільйони людей взявшись у зазначений момент за руки  утворили «живий ланцюг», який символізував єдність українців Заходу і Сходу. Ця акція стала унаочненням прагнення українців жити в єдиній Україні

16 липня 1990 року

Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

2 жовтня 1990 року

Революція на граніті ,де студенти розпочали голодування ,закликаючи керівництво України вивести країну зі складу СРСР .

19 серпня 1991 року

Спроба  «оновити» Радянський Союз у сталінських традиціях стала поштовхом до розгортання національно-демократичного руху за незалежність у більшості республік СРСР. Українці об’єдналися у масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року

Верховна Рада тогочасної УРСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт про проголошення незалежності України